Студія графічного дизайну
Юрка Гуцуляка

Про студію Роботи Прес-центр Українська

Дизайн до дрібниць


Журнал
«Новий маркетинг»
7/2010

«Споживачі не аналізують візуальний ряд, вони можуть тільки сказати, подобається їм дизайн загалом чи ні. Роботу, яка буде подобатись, створюють ретельно продумані деталі»

Нещодавно в Роттердамі (Нідерланди) відбулась European Design Conference 2010 – конференція, присвячена дизайну. На ній виступив з доповіддю український дизайнер Юрко Гуцуляк. Організатори конференції щорічно обирають 15 найуспішніших та найцікавіших дизайнерів з різних країн Європи, щоб створити міжнародну площадку для обміну новими ідеями та досвідом. Своїми враженнями про конференцію, а також роздумами про те, як створювати хороший дизайн в Україні, Юрко Гуцуляк поділився з «Новим маркетингом»


Ігор Шевченко

«Новий маркетинг»: Які ваші враження від European Design Conference 2010? Які нові тенденції в дизайні ви помітили?

Юрко Гуцуляк, арт-директор «Студії Юрка Гуцуляка»: Головна тенденція, яку я помітив у представлених на конференції роботах, - міжнаціональна еклектика. Для реалізації одного проекту запрошують людей з різних частин світу: китайців, голландців, американців, іранців і т.д. У людей з різних континентів різне сприйняття композиції, кольору, тексту. Завдяки цьому дизайнерські роботи набувають багатьох несподіваних деталей, кожна з яких внесена тим чи іншим членом інтернаціональної команди. Причому популярність таких команд росте з кожним роком.

НМ: Програма конференції включала відвідування дизайн-студій Нідерландів. Як налагоджені взаємини в тамтешніх творчих колективах, чи відрізняються вони від українських аґенцій?

Ю.Г.: Мені доводилося відвідувати дизайн-студії не тільки у Роттердамі. В минулі роки я побував у студіях Стокгольму та Цюріху. Цього разу найцікавішими виявились Studio Dumbar, Ping - pong Design та архітектурна аґенція MVRDV. Робочий простір в західних офісах відповідає концепції open space. Напротивагу західним, поодинокі вітчизняні студії можуть похвалитися офісом, що є концептуально просторим для комфортної роботи творчих співробітників.

НМ: Як на Заході сприймають роботи східноєвропейських студій?

Ю.Г.: Минулого року в розмові з Бетіною Шульц, шеф-редактором журналу NOVUM, ми обговорювали східноєвропейський дизайн. Вона сказала, що дизайнери з пострадянських країн їй малоцікаві, бо вони не створюють ніяких інновацій. Найчастіше їх роботи є вкрай невдалими копіями західноєвропейських оригіналів.
Унікальність східноєвропейського дизайну обумовлена головною проблемою галузі в цьому реґіоні – відсутністю академічної бази. Практично ніде, крім Росії, немає своєї школи дизайну, у рамках якої могли б розвиватися покоління фахівців. Така ситуація призводить до того, що дизайнерам доводиться «винаходити велосипед», навіть вирішуючи найпростіші завдання. Звичайно, більшість таких робіт виявляються ні на що не здатними. Проте в окремих випадках відсутність стандартів і обмежень, заданих академічною школою, призводить до відкриттів. Саме такі унікальні дизайнери і створюють імідж східноєвропейських студій в західних країнах.

НМ: В українському дизайні, як і в маркетингу, успішно працює безліч фахівців, які не мають спеціальної освіти. Яка роль академічних знань в цій професії?

Ю.Г.: Академічна база потрібна передусім для того, щоб забезпечити стабільно високий рівень дизайнерських проектів. Відвідуючи студії в Західній Європі, я звернув увагу на те, що більшість з них не мають у своєму портфоліо проривних, революційних ідей. Проте усі їх проекти виконані на певному рівні, нижче якого вони не опускаються. Це забезпечує безліч прикладів хорошого дизайну. В Україні та Росії ситуація протилежна: тут є роботи відверто погані та зрідка трапляються дуже якісні, а середнього рівня немає.

НМ: Чим, на ваш погляд, відрізняється підготовка творчих фахівців в Європі? Як ці відмінності впливають на процес створення дизайнерських проектів?

Ю.Г.: Українські навчальні заклади забезпечують студентів набором класичних прийомів. Вони представляють собою готові рішення художніх завдань, які були своєчасними тоді, коли ці прийоми розроблялись. Випускники використовують ці кліше для вирішення сучасних завдань, не замислюючись про актуальність таких рішень. На Заході ж студентів вчать тому, що їх професія - безперервний творчий пошук, тому їм не заважають рамки класичних стилів та форм.
Приведу приклад з власної практики. Різні проекти часто вимагають участі професійного ілюстратора. Його завдання - намалювати окремі елементи майбутнього зображення відповідно до загальної концепції, яка задана дизайнером. Скажімо, центральним елементом упаковки яблучного соку мають бути самі фрукти. Тож ілюстратор отримує завдання намалювати «соковите яблуко». У пошуках такого фахівця я постійно стикаюся з випускниками українських вишів. Отримати результат від них можна тільки давши їм чіткі інструкції, а ще краще - ескізи або фотографії, які потрібно перемальовувати у заданій техніці. Крім того, такі співробітники часто виявляються негнучкими на етапі доопрацювання ілюстрацій, не бажають сприймати зауваження. Таким чином, творча співпраця перетворюється на механічний процес. Ілюстратори в західних країнах навпаки намагаються знайти власну техніку виконання чи нестандартно комбінувати класичну, а також охоче переглядають ескізи, щоб прийти до рішення, яке влаштує усі сторони.

НМ: Наскільки вагома для вас творча складова проекту? Чи буває так, що робота вам нецікава?

Ю.Г.: Графічний дизайн часто називають комунікаційним. Тобто функція будь-якого дизайнерського продукту - донесення повідомлення до представників цільової аудиторії. За фахом я економіст, тому починаю роботу над проектом з питання про те, як за допомогою дизайну вирішити комерційні завдання компанії. Часто замовники переконані, що завдання дизайну - лише красиво оформити креативну ідею. Проте, це не так, результат роботи дизайнера може бути далекий від традиційного розуміння прекрасного. Головне, щоб зображення вирішувало конкретне комерційне завдання.

НМ: Чи доводилося вам зіштовхуватись з переконанням, що український споживач не готовий до нестандартних креативних рішення? Чи згодні ви з цією думкою?

Ю.Г.: Багато замовників, з якими мені доводилося співпрацювати, після першої презентації говорили, що представлені ідеї дуже хороші, але необхідно примітивніше рішення, що пояснюється низьким рівнем розвитку споживчої свідомості українців. Я вважаю такий підхід докорінно невірним, хоча би з тієї простої причини, що ми усі - українські споживачі. Вітчизняні фахівці, бояться залишитися незрозумілими і вважають за краще викладати свої ідеї прямо та вичерпно. А це більше нагадує інструкцію ніж комунікацію. Саме тому я супроводжую презентацію кожної ідеї детальним аналізом розробленого рішення. Пояснюю, чому вибрав цю ідею, як, в якому середовищі та у який час вона має бути реалізована, щоб дати конкретний результат. Представляючи наступну концепцію, розповідаю, чим вона відрізняється від попередньої, які її сильні та слабкі сторони. Якщо представник замовника сприймає дизайнера як фахівця та готовий покластися на його професіоналізм, спільна робота стає продуктивною, а результат, швидше за все задовольнить обидві сторони. Слід зазначити, що такий підхід до співпраці властивий першим особам компанії. Проте часто виходить по-іншому. Наприклад, менеджери середньої ланки не наважуються брати на себе відповідальність за сміливі творчі проекти. Вони не мотивовані приймати фінальні рішення, побоюються конфронтації з керівництвом і прагнуть представити концепції, які будуть затверджені з першого разу. На жаль, така комунікація, швидше за все, виявиться неефективною.

НМ: Як замовникові порозумітися з дизайнером? Який ваш ідеальний клієнт?

Ю.Г.: Ідеальний клієнт може чітко пояснити стратегію свого бізнесу і те, яке поточне завдання має бути вирішене у рамках цієї стратегії. Такий клієнт не полінується заповнити бриф. Часто вітчизняні замовники самі роблять нариси, що, на мій погляд не можна назвати правильним підходом до співпраці. Не потрібно говорити дизайнерові, що йому малювати, краще сформулювати проблему, яку необхідно вирішити за допомогою даного проекту. А завдання дизайнера - представити варіанти вирішення проблеми засобами графічного дизайну.

НМ: Чи існує в дизайні мода на стилі? Чи варто дизайнерам відстежувати ці тенденції?

Ю.Г.: Є навіть компанії, які намагаються аналізувати моду на стилі в графічному дизайні, щоб потім надавати звіти про актуальні тренди. Деякі дизайнери використовують такі звіти у своїй роботі. Я намагаюся підходити до цього питання з практичної точки зору. Наприклад, працюючи над логотипом, запитую замовника, як довго він має намір використовувати це зображення. Якщо найближчий ребрендинг планується не раніше ніж за п'ять років, немає сенсу оформляти логотип в ультраактуальному стилі. Якщо ж йдеться про рекламний макет для колекції одягу, яка має бути розпродана впродовж півроку, звернення до актуальних тенденцій цілком виправдане.

НМ: У своїх інтерв'ю ви часто робите акцент на деталях того або іншого рішення. Які елементи дизайну вимагають особливої уваги і як вони впливають на якість?

Ю.Г.: На конференції я показував «Мандрівний календар», який був розроблений для Huggies. Фонові орнаменти в ньому утворені квіточками, каченятами, ведмедиками, зайчиками та іншими елементами, так чи інакше пов'язаними з малюками. Я показав кожну з цих іконок у збільшеному вигляді та розповів про принцип її побудови. Після доповіді до мене підходили слухачі і говорили, що вже одні ці іконки є самодостатнім, закінченим проектом. У календарі 12 сторінок, що відповідають 12 місяцям, і на кожній сторінці використано по дві іконки. Споживачі не замислюються про це, для них це всього лише фон, але у них формується позитивне відношення та інтуїтивне розуміння якісного продукту. А ось інший приклад з тієї ж сфери. Коли «Мандрівний календар» ставиться у вертикальне положення, необхідно проконтролювати, наскільки просідає пружина під вагою сторінок. Якщо відстань від нижнього краю сторінок до логотипу виявиться занадто маленькою, то останній сприйматиметься некоректно. Споживачі не аналізують візуальний ряд, вони можуть тільки сказати, подобається їм дизайн в цілому або ні. Роботу, яка буде подобатися, створюють ретельно продумані деталі. Цим принципом керуються усі професійні дизайнери. Я б не радив замовникам відмовлятися від авторського нагляду в процесі виробництва. У більшості випадків він потрібний, щоб змінити або допрацювати деякі деталі проекту відповідно до вибраної технології виробництва. Іноді економія на авторському нагляді призводить до того, що на виході кінцевий продукт абсолютно не відповідає заданим параметрам. І замовникові доводиться нести незаплановані витрати, щоб переробити увесь наклад.

НМ: Як ви підвищуєте свій професійний рівень?

Ю.Г.: В першу чергу я регулярно переглядаю друковані видання, які мені присилають різні видавництва. Дуже цікаві журнали, видані в Китаї: іноді навіть якість друку та підбір матеріалів у них кращі, ніж в аналогічних американських ЗМІ. У Америці компонування великої книги про дизайн займає близько двох років, і до моменту виходу контент видання може виявитися неактуальним. У Китаї аналогічний процес займає два-три місяці, тому в тамтешніх журналах завжди можна знайти свіжі роботи. Інше джерело самовдосконалення для мене - аналіз власних робіт. Причому не лише на етапі створення. Часто я повертаюся до проектів, які давно були закриті. Мені вдалося позбавитися від закоханості у свої роботи, що дозволяє мені давати досить об’єктивні оцінки.

НМ: Які ваші плани, пов'язані з розвитком студії?

Ю.Г.: За останні два роки я витратив багато часу на участь в конкурсах в якості члена журі, участь в конференціях в якості доповідача, проведення майстер-класів і т. д. Звичайно, це – не втрачений час, мені вдалося розширити круг професійного спілкування, дізнатися багато нового. Я нагромадив достатньо матеріалу для аналізу і зараз планую зменшити свою активність в якості запрошеного експерта. Хочу присвятити більшу частину часу своїй безпосередній роботі. Можливо, повернуся до докризових планів і нарешті збільшу штат студії.



Читайте наступну статтю:
Статті / Упаковка для Вавілонської вежі

PDF Портфоліо

Завантажити




Студія графічного дизайну Юрка Гуцуляка Ви можете нам зателефонувати

+38 050 578 06 45